11 клас
укр. мова
Тема. Перехідні і неперехідні дієслова
Дієслова можуть означати дію, яка переходить або не переходить на інший предмет. Залежно від цього вони поділяються на перехідні і неперехідні.
Перехідні дієслова означають дію, спрямовану безпосередньо на якийсь предмет. Після них стоїть прямий Додаток, виражений іменником або займенником у знахідному відмінку без прийменника: зустрічати (кого? що?) друзів, виорати (к о г о? ш о?) поле, прочитавши (к о г о? щ о?) книжку, готуючи (кого? що?) питання, виконано (кого? Що?) роботу.
Додаток, залежний від перехідного дієслова, може стояти і Родовому відмінку без прийменника:
а) якщо перед дієсловом є заперечна частка не: розроблено (к о г о? щ о?) заходи — не розроблено (кого? чого?)
заходів, проклали (кого? щ о?) дорогу — не проклали (кого? чого?) дороги, посадили (кого? що?) дерева -— не посадили (кого? чог о?) дерев',
б) якщо дія переходить не на весь предмет, а тільки на його частину: принеси сіль (усю) — принеси солі (частину), розвантажити иукор (увесь) — купив цукру (частину).
Лише від перехідних дієслів творяться пасивні дієприкметники (прочитаний) та безособові форми на -но, -то (прочитано).
Неперехідні дієслова означають стан або дію, яка -; не спрямована на якийсь предмет. Неперехідні дієслова не
мають при собі прямого додатка (іменника в знахідному відмінку без прийменника): іти, працювати, дякувати, зустрічатися, турбуватися, ходити.
Характерною ознакою неперехідності дієслова є наявність у нього частки (постфікса) -ся: сміятися, спізнитися, рухатися (виняток становить дієслово дивитися, яке тепер набуло перехідності: дивитися фільм). Частка -ся, приєднуючись до перехідного дієслова, нейтралізує його перехідність: готувати — готуватися, зустрічати — зустрічатися. Показником перехідності чи неперехідності бувають суфікси -и- та -і-: білити — біліти, коптити — коптіти тощо.
Лише від неперехідних дієслів творяться активні дієприкметники (зеленіючий, позеленілий).
Деякі дієслова, залежно від контексту, бувають то перехідними, то неперехідними. Наприклад, у словосполученнях малює картину, вишиває рушник, співає пісню, пише листа всі дієслова перехідні (бо мають при собі додатки в знахідному відмінку без прийменника). А в реченні Петрусь уже гарно малює й пише, а Олеся не гірше від нього співає та вишиває ті самі дієслова вже неперехідні (бо не мають при собі відповідних додатків і не потребують їх). Відрізняються ці дієслова й відтінками значення: у першому випадку (як перехідні) вони означають дію, спрямовану на певний предмет; у другому (як неперехідні) — мають додатковий відтінок «уміти».
Від таких дієслів, залежно від контексту, можуть утворюватися як пасивні (писаний), так і активні (пишучий) дієприкметники.
укр. мова
Тема. Перехідні і неперехідні дієслова
Дієслова можуть означати дію, яка переходить або не переходить на інший предмет. Залежно від цього вони поділяються на перехідні і неперехідні.
Перехідні дієслова означають дію, спрямовану безпосередньо на якийсь предмет. Після них стоїть прямий Додаток, виражений іменником або займенником у знахідному відмінку без прийменника: зустрічати (кого? що?) друзів, виорати (к о г о? ш о?) поле, прочитавши (к о г о? щ о?) книжку, готуючи (кого? що?) питання, виконано (кого? Що?) роботу.
Додаток, залежний від перехідного дієслова, може стояти і Родовому відмінку без прийменника:
а) якщо перед дієсловом є заперечна частка не: розроблено (к о г о? щ о?) заходи — не розроблено (кого? чого?)
заходів, проклали (кого? щ о?) дорогу — не проклали (кого? чого?) дороги, посадили (кого? що?) дерева -— не посадили (кого? чог о?) дерев',
б) якщо дія переходить не на весь предмет, а тільки на його частину: принеси сіль (усю) — принеси солі (частину), розвантажити иукор (увесь) — купив цукру (частину).
Лише від перехідних дієслів творяться пасивні дієприкметники (прочитаний) та безособові форми на -но, -то (прочитано).
Неперехідні дієслова означають стан або дію, яка -; не спрямована на якийсь предмет. Неперехідні дієслова не
мають при собі прямого додатка (іменника в знахідному відмінку без прийменника): іти, працювати, дякувати, зустрічатися, турбуватися, ходити.
Характерною ознакою неперехідності дієслова є наявність у нього частки (постфікса) -ся: сміятися, спізнитися, рухатися (виняток становить дієслово дивитися, яке тепер набуло перехідності: дивитися фільм). Частка -ся, приєднуючись до перехідного дієслова, нейтралізує його перехідність: готувати — готуватися, зустрічати — зустрічатися. Показником перехідності чи неперехідності бувають суфікси -и- та -і-: білити — біліти, коптити — коптіти тощо.
Лише від неперехідних дієслів творяться активні дієприкметники (зеленіючий, позеленілий).
Деякі дієслова, залежно від контексту, бувають то перехідними, то неперехідними. Наприклад, у словосполученнях малює картину, вишиває рушник, співає пісню, пише листа всі дієслова перехідні (бо мають при собі додатки в знахідному відмінку без прийменника). А в реченні Петрусь уже гарно малює й пише, а Олеся не гірше від нього співає та вишиває ті самі дієслова вже неперехідні (бо не мають при собі відповідних додатків і не потребують їх). Відрізняються ці дієслова й відтінками значення: у першому випадку (як перехідні) вони означають дію, спрямовану на певний предмет; у другому (як неперехідні) — мають додатковий відтінок «уміти».
Від таких дієслів, залежно від контексту, можуть утворюватися як пасивні (писаний), так і активні (пишучий) дієприкметники.
Розподільний диктант.
Завдання: записати подані словосполучення у два стовпчики: І — перехідні дієслова, ІІ — неперехідні дієслова.
Пишуть твір, малює на дошці, їхати в метро, підійшли до школи, вивчив вірш, заспівав пісню, відрізати хліба, не прочитав оповідання, бережіть природу, грає у футбол, не помітила помилки, підійти до школи, стрибнути з трампліна.
Завдання І: прочитати текст, виписати дієслова у два стовпчики: у І — перехідні; у II — неперехідні. Перехідні дієслова виписати разом із залежним словом. Чи вам, наші читачі, коли-небудь траплялося чути або ж читати козацькі списки XVII століття. Ну й цікаві імена траплялися в цих списках. От хоча б оце... Харко! Виявляється, це пестливе ім'я від Харитон.
Так-от, легенда розповідає, що один козак Харко уподобав собі місце там, де зливаються річки Харків, Лопань та Уда. Від цього першого поселенця й назвали потім місто: Харко — Харків.
А може, за назвою річки? Може... Є така думка. Врешті, ще одна версія існує: ніби Харків — це видозмінена назва половецької стоянки «Шарукань».
«Шаруа» — в тюркських мовах означає скотар, а «кан» — це привал, стоянка. Може, колись «Шарукань» і була стоянкою скотаря. А тепер Харків — велике промислове місто, що в 1918— 1934 рр. було столицею України.
(З кн. «У світі етимології»)
Завдання (усно) II: скласти речення, у яких подані дієслова виступали б як перехідні і як неперехідні.
Мазати, пити, варити, шити; копати, рубати, грати, будувати.
Комментариев нет:
Отправить комментарий