9 клас
Укр. літ
Тема. Пантелеймон Куліш "Чорна рада". Непросте життя та романтичні пригоди головних героїв




Дочитати роман "Чорна рада" Пантелеймона Куліша, аналізувати прочитане. 

Пантелеймон Куліш "Чорна рада" (2002) фільм
(РЕКОМЕНДУЮ)

                   АНАЛІЗ РОМАНУ 
           "Чорна рада" Пантелеймона Куліша    

“Чорна рада” Куліш 
 Підзаголовок: “Хроніка 1663 року”
Автор: П. Куліш Рік: 1857 
Літературний рід: епос
 Жанр “Чорна Рада”: історичний роман, роман-хроніка 
Тема “Чорна Рада”: розповідь про Чорну раду, що відбулася в Ніжині в 1663 році

Ідея “Чорна Рада”: заклик до єднання, цілісності України; утвердження думки, що тільки свідома українська інтелігенція має бути панівним класом суспільства.

Джерела роману: “История Малороссии” М. Маркевича, “История Малой России” Д. Бантиш-Каменського, літопис Самовидця.

 Дві сюжетні лінії – соціальна і любовна. 

Відхилення від історичних фактів: опис подорожі полковника Шрама, його перебування на хуторі Хмарище, зустріч його сина Петра з Лесею, двобій Петра з Кирилом Туром, переживання Лесі через коханого.

Проблематика “Чорна Рада”

 Історична доля України Взаємини між панством та біднотою

 Стосунки між Україною та Росією

 Вірність обов’язку, козацька честь 

Місце Запорозької Січі в історії України 

Любов і ненависть 

Вірність і зрада

 Батьки і діти Історична постать і сучасність

 Цінність людського життя

 “Усякому єсть своя кара і награда од бога” 

Письменник акцентує увагу на суперечностях між простими козаками істаршиною, між міщанами і шляхтичами, між городовими козаками і запорожцями.

 Визначальним сюжетним «полігоном» для характерологічного увиразнення героїв є дорога, у яку вирушає козак Шрам зі своїм сином Петром, прямуючи з Правобережної України до Лівобережної до Якима Сомка. На цій дорозі вони зустрічають різних за соціальним статусом і політичними поглядами людей. 

Головні герої “Чорна Рада”

Яким Сомко – наказний гетьман Лівобережжя, переяслав­ський полковник , 
 Павло Тетеря – правобережний гетьман  
Васюта Золотаренко – ніжинський полковник, 
Іван Брюховецький – кошовий – гетьман Запо­розької Січі
 московський князь Гагін, Кирило Тур – запорозький козак, курінний отаман;
 полковник і панотець Шрам (справжнє прізвище Чепурний),
 Петро Шраменко – його син; 
Михайло Черевань – колишній козак, господар хутора,
 Меланія дружина Михайла Череваня і доч­ка Леся 
Божий Чоловік Матвій Гвинтовка

Вуяхевич

Сюжет “Чорна Рада” 

Приїзд батька й сина Шрамів на хутір Хмарище до Череваня, знайомство Петра Шрама з родиною Череванів, спілкування з Божим Чоловіком — бажання Шрама заручити Петра й Лесю — Шра­ми й Черевані в Києві, розмова з незадоволеними міщанами — зна­йомство Лесі з Кирилом Туром — зустріч Череваня й Шрама з Якимом Сомком у Києво-Печерській лаврі — вечеря Сомка, Шрама, Череваня, Тура й Лесі в Києві, натяк Тура на викрадення Лесі — нічне викраден­ня Лесі, двобій Кирила Тура з Петром Шраменком — гостини Шрама на хуторі в Гвинтовки, недалеко від Ніжина — зустріч Петра Шрамен-ка з Кирилом Туром, сніданок у нього вдома — покарання біля стовпа Кирила Тура в урочищі Романовський Кут, повернення Кирила й Пет­ра додому — перипетії в Ніжині — Чорна рада в Ніжині — обурення об­дуреної черні, розчарування її в Брюховецькому — пропозиція Тура по­рятувати ціною свого життя Сомка (у в’язниці) й відмова останнього — засудження Тетерею на смерть старого Шрама («як бунтівника») — од­руження Петра Шраменка й Лесі.

Композиція “Чорна рада” 

Твір містить 18 розділів.

 Автор влучно використав композиційний прийом — подорож героїв. Цей прийом дає змогу показати широку панораму народного життя, різні стани, верстви населення, ознайомити і героїв твору, і читачів із тим, як і чим живе й дихає народ, складними соціальними проблемами тогочасності.

Експозиція: зображення історичної епохи, у якій відбуватимуться події твору, знайомство з головними героями роману. 

Зав’язка: прагнення Шрама підтримати на раді Я. Сомка, подолати розбрат і безлад серед козацтва.

 Кульмінація: проведення «чорної ради», за підсумками якої І. Брюховецький — гетьман, Я. Сомко — в’язень.

Розв’язка: смерть Я. Сомка, І. Шрама; одруження Петра з Лесею.